
20 виставок листопада
Італійський бруталізм та український павільйон з Осаки в Українському домі; «всього лише кінець світу» в Pinchuk Art Centre й «Місяць», до якого можна доторкнутися в галереї Avangarden: зібрали добірку виставок, які варто відвідати в листопаді.
«Бруталізм. Італія» й Not For Sale
Український Дім

Більш як 20 тисяч кілометрівза пʼять років подолали фотографи Роберто Конте та Стефано Переґо, щоб задокументувати різноманіття будівель у стилі італійського бруталізму, зведених переважно між 1960-ми й 1980-ми роками. Майже 150 світлин понад ста споруд – від Будинку портової адміністрації в Неаполі до цвинтаря в Єзі – надрукували у виданні “Brutalist Italy. Concrete Architecture from the Alps to the Mediterranean Sea”, а тепер покажуть на виставці. Фото розмістять на п’ятому поверсі Українського дому.
На першому поверсі тим часом показують павільйон, що представляв Україну на Expo 2025. Це «магазин, де нічого не можна купити», який протягом пів року експонували на всесвітній виставці в Осаці (Японія). Експонатами стали 18 предметів, що втілюють демократичні цінності. Вони мають штрих-коди, які можна зчитати за допомогою магазинних сканерів, але замість цін з’являться відеоісторії, що показують справжню ціну, яку українці платять за майбутнє. За креативну концепцію відповідає агенція Bickerstaff.734.
Також на другому й третьому поверхах продовжують показувати виставковий цикл «Подорож». Квиток на всі виставки в Українському домі – єдиний.
Коли: до 16 листопада
Де: вулиця Хрещатик, 2
Скільки: 120 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
«Це всього лише кінець світу»
Pinchuk Art Centre

Звички й зміни, набуті в сусідстві з катастрофою, стали способом вижити та пристосуватися. Які саме трансформації відбулися поряд зі смертю, досліджують на груповій виставці. Наприклад, у відео Жені Степаненко розгортається сценарій ядерної катастрофи, наслідки якої люди навчилися використовувати на свою користь. Робота Катерини Лисовенко показує ембріона русалки, а Ілля Тодуркін вигадав шахи, у яких неможливо програти чи виграти. Фото Владислава Плісецького, який служить у війську, показують його історію. Будуть і «біотехносфери» Федора Тетянича.
Коли: з 13 листопада 2025 року до 4 січня 2026 року
Де: вулиця Велика Васильківська/Басейна, ⅓ – 2
Скільки: вхід вільний
«Поки ми тут, усе буде гаразд»
Мистецький Арсенал

На цій виставці не буде переказу біографії Василя Стуса, яка є загальновідомою, каже кураторка Ольга Мельник. Наприклад, назва виставки – це фраза самого Стуса, яку він писав у листі своєму приятелю Анатолію Лазоренку в 1962 році. Відвідувачі зможуть почути голос поета, який зберегли на магнітофонних бобинах його друзі; відчути атмосферу квартири Івана Світличного на Уманській, де читали поезію в 1960-х, а також почути вірші Василя Стуса у виконанні сучасників – поета Сергія Жадана, режисера Ахтема Сеітаблаєва, Нобелівської лауреатки Олександри Матвійчук та інших. Також за допомогою документальних деконструкцій можна буде побачити, як КДБ на порожньому місці вибудовував доказову базу в карних справах проти дисидентів. Це перший після повномасштабного вторгнення проєкт Мистецького Арсеналу, присвячений історичній спадщині.
Коли: з 13 листопада 2025 року до 8 лютого 2026 року
Де: вулиця Лаврська, 12
Скільки: повний – 200 гривень, пільговий – 100 гривень
«Мнемосіна»
The Naked Room

Фотографка Єлєна Ємчук народилася в Києві, але з 11 років жила в США. Це її перша персональна виставка в Україні, але українці вже могли бачити фотокниги із серіями «Гідропарк» й «Одеса». Зараз зосередяться на вуличній фотографії Єлєни, які вона зняла під час візитів до України від середини 1990-х до початку 2000-х.
На відміну від тодішніх постановчих і ретельно скомпонованих знімків, ці фото – сирі, рухливі, у розфокусі, описують кураторки Марія Ланько й Лізавета Герман. Світлини виростають зі снів і пам’яті, каже Єлєна Ємчук (недарма виставка має саме таку назву: Мнемосіна – давньогрецька богиня пам’яті).
Крім того, The Naked Room і Малий театр продовжують відкривати виставки з фокусом на один твір. Нова робота зветься «Золотий дощ» – це результат ситуативної колаборації Kinder Album і Руслана Тремби, який можна буде побачити в театрі до кінця 2025 року.
Коли: до 30 листопада
Де: вулиця Рейтарська, 21
Скільки: вхід вільний
«Сад ідей»
Avangarden

Іноді може здаватися, що алгоритми здатні відтворити креативність. Насправді ШІ лише віддзеркалює досвід, який у нього вкладає людина. Як творчість може стати процесом делегування, а ідея – перевершити «руку» художника, показав угорський Ласло Мохой-Надь ще в першій чверті 20 століття: він створив «Телефонні картини», надиктовуючи фабриці всі деталі телефоном. Тепер на ці теми розмірковують понад два десятки митців, уже знакових і поки що початківців.
У центрі експозиції – «Місяць» Сергія Западні. Величезну кулю можна рухати: космічне світило, що зазвичай у небі, тепер опиняється під владою відвідувачів. Усі кошти з продажу світлової інсталяції перерахують на підтримку митців, які зараз на лінії фронту.
Коли: до 12 грудня
Де: вулиця Січових Стрільців, 23-А
Скільки: вхід вільний
«Зустрінемось біля метро»
Музей шістдесятництва (філія Музею Києва) і Музей метрополітену

Поки Київ гудів про запуск підземки, у місті народжувався рух шістдесятників. Якими були перші роки київського метро, покажуть на виставці на честь 65-річчя метрополітену. Наприклад, саме в метро Василь Стус познайомився з дружиною. Також у підземці шістдесятники співали колядки, а художниці Алла Горська й Галина Зубченко готували ескізи для ресторану «Метро» над станцією «Хрещатик». Виставку відкрили 6 листопада – у той день, коли рушив перший потяг метрополітену в 1960 році.
Коли: до 30 листопада
Де: вулиця Олеся Гончара, 33
Скільки: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
«Київська фреска»
Галерея Portal 11

Київ Дмитра Нагурного – в архітектурних пейзажах: він зображує Софію Київську, Андріївську церкву й інші знакові пам’ятки міста. Живописець, графік і монументаліст спочатку вчився книжкової графіки у Львові, а згодом монументальному живопису в Києві – у майстерні Тетяни Яблонської. Також Нагурний створював портрети ліквідаторів аварії на ЧАЕС, провівши кількамісячне відрядження в Чорнобилі. Упродовж кількох десятиліть митець жив за кордоном, але у 2004 році повернувся до України.
Коли: до 7 грудня
Де: вулиця Трьохсвятительська, 11
Скільки: вхід вільний
«Колись почуємо»
Voloshyn Gallery

Персональна виставка Юрія Болси досліджує стан спостерігача, водночас відстороненого й залученого. Це також про постійне відчуття себе під прицілом: небезпека ніби завжди поряд, але стосується когось іншого.
Коли: до 10 січня 2026 року
Де: вулиця Терещенківська,13
Скільки: вхід вільний
«Київські вібрації»
Київська картинна галерея

Один із найяскравіших представників українського модернізму Олександр Мурашко цьогоріч відзначав би 150-й день народження (не плутати з Миколою Мурашком, який був художником-реалістом). На виставці представлять портрети сучасників митця, зокрема і з німецької спільноти тогочасного міста. Окрему залу присвятять Києву Олександра Мурашка.
Також уперше покажуть «Портрет жінки в капелюсі» з колекції музею, який нещодавно відреставрували, а ще роботи з приватних колекцій, серед яких і пейзажі. Крім цього, буде й архів художника – із листами, раритетними світлинами й репродукціями втрачених творів.
Ще одну виставку на честь 150-річчя з дня народження Олександра Мурашка зараз показують у Національному художньому музеї (NAMU). Вона триватиме до 25 січня 2026 року.
Тим часом у Київській картинній галереї до 23 листопада також можна буде побачити костюми, макети, ескізи та фото для вистав, які показували на сценах українських театрів із 2022 до 2025 року. Їх демонструватимуть під час Триєнале сценографії імені Данила Лідера.
Коли: до січня 2026 року
Де: вулиця Терещенківська, 9
Скільки: 200 гривень – повний, 100 гривень – пільговий
«Таврійське»
«Без назви» (у книгарні «Збірка»)

Художник Тарас Ковач виріс у Херсоні, а до повномасштабної війни в місті жили його батьки. У цьому проєкті він намагається осягнути значення втраченої домівки, повертаючись до чеканок – популярного хобі й оздоби інтер’єру в 1970-х – 1980-х роках. Роблячи чеканки, митець використовує довоєнні фото архітектурних пам'яток Херсону з подарункових листівок.
Коли: до кінця листопада
Де: вулиця Рейтарська, 17
Скільки: вхід вільний
Iron People
Музей війни

Нідерландський фотограф і кінодокументаліст Єлле Крінгс від початку повномасштабної війни фіксував щоденне життя й небезпечну роботу українських залізничників, а також драму пасажирів на перонах. Його фото доповнять персональними розповідями людей залізниці та їхніх родин, а також аудіосупроводом і короткометражним документальним фільмом про начальницю евакуаційного потяга, що їздив у прифронтові регіони.
Коли: з 13 листопада (дата закінчення поки невідома)
Де: вулиця Лаврська, 27
Скільки: 100 гривень – повний, 60–70 гривень – пільговий
«Премʼєра, яка не відбудеться»
3.6.9 Space Kyiv

Інсталяцію, театр, кіно, живопис, музику й фотографію об’єднають в експозиції художниці Театру Франка Тетяни Овсійчук. Музику для виставки створить Сусанна Карпенко, яка працювала з Овсійчук над виставою Івана Уривського «Конотопська відьма». Також для виставки знялася акторка театру Марина Кошкіна в образі нареченої.
Коли: до 23 листопада
Де: вулиця Стрілецька, 24
Скільки: вхід вільний
«Ремейк»
Галерея «Білий світ»

Сучасний український митець із Дніпра Сергій Алієв-Ковика вже мав персональну виставку в галереї у 2021 році – тоді вона була натхненна іграми з трьома онуками. Зараз у «Білому світі» показують його гравюри різних часів, від 90-х і до сьогодення, а також живописні роботи за мотивами деяких гравюр. Назви серій говорять самі за себе – «Оголені», «Жебраки», «Трансформер-Смерть» та інші.
Коли: до 16 листопада
Де: вулиця Євгена Чикаленка, 21-А
Скільки: вхід вільний
«Кромлех»
Eye Sea Gallery

Кромлех – це коло чи кілька кіл із каменів, вертикально поставлених у землю. Так назвав своє дослідження Олександр Мелешко. Страх, що він висловлює, ніби перестає бути абстракцією й стає тілом, з яким можна взаємодіяти, описують організатори виставки. Також цей страх перестає бути суто індивідуальним і проявляється у спільноті як повторення одних і тих самих сюжетів – страх втратити, страх говорити, страх пам’ятати.
Коли: до 23 листопада
Де: вулиця Олеся Гончара, 40
Скільки: вхід вільний
«100 років асоціації революційного мистецтва України»
Музей Києва та Музей авангарду (філія)

Асоціація революційного мистецтва – це об’єднання авангардистів, засноване в 1925 році в Києві, яке об’єднало більш як дві сотні митців із різних українських міст, серед яких Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Глущенко, Василь Єрмілов та інші. Лідерів асоціації, як-от Бойчука, репресували в 1930-х роках, а саму асоціацію ліквідували. Тепер її повертають в історію.
На цій виставці закцентують саме на роботах Олександра Богомазова й Миколи Глущенка. Але протягом листопада та грудня до 100-річчя об’єднання в київських музеях можна буде побачити й інші проєкти, присвячені авангарду. Наприклад, у Музеї Гончара показують репродукції картин Казимира Малевича, що перегукуються з орнаментами тканих рушників (виставка триватиме до 27 листопада).
Також 26 листопада в Музеї Києва відкриють виставку, присвячену історії міської фотографії 1850–1930-х років «Київ через об’єктив». Проєкт куруватиме києвознавиця Ольга Друг, а триватиме він до 1 лютого 2026 року.
Коли: до 16 листопада
Де: вулиця Богдана Хмельницького, 7
Скільки: 200 гривень – повний, 100 гривень – пільговий
«Віктор Зарецький. Ретроспективна виставка до 100-річчя художника»
Музей Шевченка

Шістдесятник Віктор Зарецький, який поєднав академічну школу й естетику європейської сецесії, у цьому році відзначав би 100-річчя із дня народження. На честь цієї дати показують його живописні твори з музейних і приватних колекцій, архівні світлини, а також вибрані монументальні твори у співавторстві з художницею та дружиною Аллою Горською.
Коли: до 14 грудня
Де: бульвар Тараса Шевченка, 12
Скільки: 150 гривень – повний, 70 гривень – пільговий
«Поза каноном»
Imagine Point

Слово «канонада» означає гуркіт пальби й походить від слова «канон» («очеретина», «трубка»). Інструмент, з якого походить цей звук, називають «каноною», але водночас «канон» можна розглядати як певне мірило відповідності нормі та правилу, тобто одне й те саме слово може позначати досить віддалені поняття. Це спільна виставка Володимира Гуріна та Світлани Карунської: Гурін від початку війни служить і створює об’ємні мальовничі скульптури, а Карунська моделює об’єми з нетипових матеріалів – картону та смальти, свідомо порушуючи правила.
Коли: до 29 листопада
Де: Голосіївський проспект, 86/1
Скільки: вхід вільний
«Всесвіт Якова Гніздовського»
Музей української діаспори

Український та американський митець Яків Гніздовський захоплювався творчістю Альбрехта Дюрера: під його впливом він створив ранні графічні твори й екслібриси. До 110-річчя з дня народження Гніздовського покажуть майже 100 його робіт, зокрема й сучасних, а також графічні й живописні портрети видатних діячів та автопортрети різних років. Крім робіт графіка, можна буде побачити його оригінальні листи й обкладинки для видань.
Коли: до 1 лютого 2026 року
Де: вулиця Князів Острозьких, 40-Б
Скільки: 160 гривень – повний, 80 гривень – пільговий
«Контекст простору»
«Ню арт»

На виставці сучасного мистецтва покажуть роботи Дмитра Філатова, Євгена Шаповалова, Наталії Корф-Іванюк і Володимира Бизова. Вона досліджуватиме, як художній образ здатний перетворювати простір – робити його відчутним та емоційно насиченим, описують у галереї.
Коли: до 29 листопада
Де: вулиця Грушевського, 28/2
Скільки: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий