Доля Житнього та Подільського мосту й великий ремонт Глибочицької. Трохи більше ніж 25 текстів про місто, які ми писали у 2025-му
Віледж зібрав низку текстів про місто, які писали у 2025 році. Тут – історії про підлітків, які курять і розмовляють російською в Самосаді, (не)потрібну мапу доступності міста, земельні махінації в Київраді, дискусії про оновлення Контрактової площі, забудову київського фунікулера, доступність київських переходів і велодоріжок, а ще розповіді про інспекторку, яка штрафує за неправильне паркування, і першу машиністку Київського метрополітену.
Найбільші виклики міста
Що робити з Житнім? – Продати, віддати в оренду чи запросити Клопотенка
Житній ринок на Подолі знову в центрі уваги. У депутатів Київради зʼявилась ідея продати його. Це рішення підтримав Андрій Журжій, засновник і СЕО компанії Inzhur (у коментарі для Віледжа Журжій стверджує, що не лобіював це рішення). Автори відповідного проєкту рішення стверджують: це допоможе зберегти ринок. А компанія Журжія ще раніше створила фонд «Inzhur Житній», щоби викупити ринок у міста й «перетворити його на центр тяжіння». Команда пропонує провести капітальний ремонт ринку, водночас зберігши його архітектурний вигляд.
Проти продажу Житнього виступає КМДА. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський каже: продавати ризиковано, тож треба здати в оренду – з умовами: збереження зовнішнього вигляду будівлі та функції ринку в ній. Однак відкрито зацікавленість в оренді ніхто не висловлював, тож оцінити, хто претендує на неї та які має наміри, неможливо.
Є і ще один варіант дій, який пропонує Євген Клопотенко. Він хоче, щоб ринок залишався у власності міста, але щоб керувала ним громадська організація. За концепцією, Житній має стати майданчиком для місцевих фермерів і крафтових виробників. Але КМДА на такий крок не готові, казав Клопотенко.
Трохи контексту: У вересні Житній ринок внесли до переліку об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Ринок офіційно отримав постійний охоронний статус і тепер його можуть подати до Держреєстру нерухомих пам’яток.
Громадська робоча група «Житній буде жити» презентувала концепцію розвитку Житнього ринку зі збереженням його у власності громади. Ще одну пропозицію щодо оновлення ринку представила компанія Inzhur. Однак уже на початку грудня з’явилась інформація, що ринок хочуть здати в оренду або продати.
Подільський міст звернув не туди. Чи можна його врятувати
Подільський міст працює для автомобілів уже рік, але, схоже, для мешканців лівого берега транспортна ситуація не покращилась. У принципі, цього й не чекали, адже до моста немає адекватних підходів. На лівому березі він впирається в дачну забудову Русанівських садів. На правому – виходить на вже й так перевантажену набережну. Але будівництво ще триває.
З плюсів – у 2025 році на мосту зʼявиться велоінфраструктура. Але про швидкісний громадський транспорт, який би міг вплинути на трафік у Києві, поки взагалі не йдеться. Із жовтня міст ще й почали закривати на час повітряних тривог.
У Києві викрили масштабні земельні махінації. Як тепер перезапустити Київраду? Відповідають депутати
У лютому в Києві викрили масштабну корупційну схему: за даними НАБУ й САП, землю в столиці незаконно виводили під забудову. Цим займалася ціла злочинна організація, яка тримала під контролем всю бюджетну й земельну сферу столиці. Масштаби корупції в Київраді й КМДА зафіксувала редакція Bihus.Info.
Ключовою фігурою злочинної організації виявився ексдепутат Денис Комарницький. А замішані в ній були десятки чиновників КМДА і депутатів Київради. Ми запитали місцевих депутатів із різних фракцій, що має змінитися в Київраді і як можна «перезавантажити» її роботу.
Без пішохідної та велоінфраструктури, зате з паркомісцями. Чому ремонт робить Глибочицьку ще більш проблемною
Востаннє Глибочицьку ремонтували 50 років тому. Узагалі реконструкцію вулиці мали проводити ще у 2008-му, хоч сам проєкт затвердили у 2017-му. Нещодавно вулицю відкрили після капітального ремонту, бо в міста й досі немає затвердженого проєкту реконструкції на Глибочицькій – коштів у держбюджеті на це поки що не виділяють.
«Глибочицьку й досі називають найпроблемнішою вулицею Києва – трамваї вічно стоять у заторах разом з автівками», – каже співзасновник «Пасажирів Києва» В’ячеслав Скриль. Ми поговорили зі Скрилем, чому ж нинішній ремонт краще, ніж задумана у 2008-му реконструкція, і які позитивні рішення все ж утілюють на Глибочицькій. До речі, вулицю відкрили – нею вже курсують трамваї.
ЛеоКарт працює вже рік. Як Львову вдалося те, що Київ не може зробити шість років
Уже рік у Львові працює ЛеоКарт – система електронної оплати за проїзд. Місту вдалося витіснити необліковану готівку в усіх видах транспорту, зокрема маршрутках. У Києві ж, де е-квиток запустили ще шість років тому, досі не можуть підключити до нього приватних перевізників.
Що будують чи хочуть забудувати в місті
Контрактова площа – уже не Поділ? Як урбаніст із Данії планує оживити її
Данський містопланувальник і дизайнер Мікаель Колвілл-Андерсен уже створив у Києві терапевтичний сад і запустив проєкт Bikes 4 Ukraine, який привозить вживані велосипеди в Україну з різних міст Європи. Тепер він хоче облаштувати тимчасовий простір Torv на Контрактовій за допомогою організації «DIY Україна». Яким буде цей простір і в чому його цінність для міста? Запитали в Колвілла-Андерсена й очільниці «DIY Україна» Жанни Аншукової.
Сам простір відкрили у середині червня. Це проєкт для «поліпшення фізичного й ментального здоров’я», каже Колвілл-Андерсен. Тут використали елементи тактичного урбанізму й травмочутливого дизайну. Який же вигляд має Torv на Контрактовій, дивіться тут.
Схили київського фунікулера хочуть забудувати вже 20 років. Під загрозою також 200-річна садиба
У січні стало відомо, що територію колишньої нижньої станції київського фунікулера й навколишній схил планують передати під будівництво житлово-офісного центру з паркінгом. Під забудову могла потрапити й садиба Марії Буйницької, якій близько двохсот років. Насправді історія із забудовою цієї ділянки не нова й тягнеться ще з 2000-х років, кажуть активісти. Віледж розповідає, хто може стояти за проєктом і яка його доля тепер.
Чи потрібен фонтан замість Леніна на бульварі Шевченка? Простої відповіді немає, ось кілька складних
У березні на місці постаменту памʼятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка міг з’явитися чавунний фонтан у псевдоісторичному стилі. Фармацевтична компанія «Фармак» хоче зробити подарунок місту до свого 100-річчя та профінансувати облаштування скверу на цьому місці – зі старовинним фонтаном. Раніше ідею замінити залишки памʼятника Леніну на фонтан висловив міський голова Віталій Кличко. Чи доречна така ідея і як варто було би вчинити з цим простором, запитали в архітекторів, урбаністів, митців та арткураторів.
Костел святого Миколая – в аварійному стані вже майже чотири роки й продовжує руйнуватися
Коли Віледж навідався у Костел святого Миколая наприкінці липня, уламки скла й вітражів лежали на підлозі. Замість вікон стояли порожні металеві рами, а всі стіни – пошарпані. Російським ракетним обстрілом 20 грудня на горішніх поверхах вибило понад 80 вікон. Через ракетний обстріл становище й так пошкодженої пожежею будівлі погіршується ще швидше.
Мінкульт мав замінити вікна ще в січні 2025-го, однак за десять місяців нічого не змінилось. Тільки на початку жовтня закрити пошкоджене скло й дах вдалося парафії – провести раніше будь-які роботи самостійно віряни не могли, потрібен був дозвіл міністерства. Але в липні Верховний суд остаточно зобов'язав Мінкульт передати костел святого Миколая римсько-католицькій парафії.
На території колишнього заводу Київмлин відкриють MLYN design hub. Що там буде
Будівлю колишнього заводу «Київмлин» на перетині Спаської та Набережно-Хрещатицької легко впізнати на муралом сестер Фельдман. З боку Спаської можна зайти в бістро та мистецький простір «КультМотив», який там працює з липня 2023 року, а відтепер – і в MLYN design hub, розташований на другому поверсі будівлі. Офіційне відкриття простору для відвідувачів відбулося 10 травня.
Віледж побував у MLYN design hub за місяць до офіційного відкриття: пили каву в «Культмотиві», стосунки з яким команда MLYN design hub описує як «дуже дружні». «Культмотив» стали для нас дуже вагомим стимулом, щоб ухвалити рішення взяти цю локацію та понести підприємницькі ризики, пов’язані з її функціонуванням», – каже засновник MLYN design hub, продюсер арт- і дизайн-проєктів Роман Михайлов.
Музей пропаганди, «Фудплаза» й повернення «Куражу». Чим живе ВДНГ – велике інтерв'ю з директором
ВДНГ за площею – як півтора князівства Монако, 287 гектарів, каже директор із розвитку експоцентру Євген Мушкін, проводячи екскурсію територією. За 2024 рік ВДНГ відвідало 4,5 мільйони людей (у 2023 році – 4,3 мільйона). За цей рік експоцентр також сплатив рекордну за час свого існування суму податків до державного й місцевого бюджетів – 35 мільйонів гривень.
В інтерв’ю Віледжу Мушкін розповідає, які рішення далися йому найважче за вісім років, поки він очолює ВДНГ; як експоцентр пережив зупинку метро на Теремки; про потенційний Музей монументальної пропаганди й об’єднання фудкортів у єдиний простір, який уже має робочу назву «Фудплаза ВДНГ».
Загалом територія ВДНГ цьогоріч розбудувалась, ми також писали:
KSE робить кампус на березі Дніпра біля парку Наталка. Навіщо? Будувати щось планують?
«Київська школа економіки» (KSE) купила гольф-центр на Оболонській набережній, аби перетворити його на університетський кампус. Дехто з киян схвалив цю новину, зокрема тому, що територію, яка межує з парком «Наталка», хочуть зробити відкритою. Проте є і критика: приватний університет звинуватили в порушенні закону, бо для будь-яких будівельних робіт потрібно міняти цільове призначення землі. Розпитали ректора KSE Тимофія Бріка про деталі проєкту, а місцеву спільноту активістів – як вони ставляться до нових сусідів.
Життя міста
Самосад на Подолі заполонили підлітки, які слухають російську музику. Що з цим робити
Щовечора в Самосаді на Подолі збираються групи підлітків, які курять, випивають, лаються, слухають російську музику й залишають за собою сміття. Місцеві мешканці скаржаться, що проводити час у просторі, який вони створили власними силами й коштом, стало неможливо. Сусідська спільнота зіткнулася з викликом: як відстояти Самосад і своє спокійне життя.
Ми створили проєкт «Жителі Києва» з історіями, що закохують у місто
Солістка гурту Onuka, менеджерка кінотеатру «Жовтень», військовослужбовець, дослідник київського метрополітену – люди з різними досвідами, але з «історіями, які закохують у місто». Такі історії вже десятий рік збирає медіа «Жителі Києва».
Спочатку засновниця проєкту Христина Кулаковська сама записувала розмови та фотографувала своїх героїв. Зараз «Жителів Києва» створюють 16 волонтерів: записують інтерв’ю з киянами, яких зустріли на вулиці, і з тими, хто змінює місто, а також організовують екскурсії для містян і досліджують місто разом із ними.
«Ми не будуємо супермаркет і не створюємо МАФи всередині». Що відкриють на Бессарабському ринку
На Бессарабському ринку завершують підготовку до запуску гастрономічного проєкту «Бессарабка. Ринок їжі». Як розповіли Віледжу в команді, «його створили ініціативні підприємці, які вирішили повернути ринку статус живого міського гастрономічного центру та поєднати класичну торгівлю із сучасним фудхолом без зміни історичного призначення будівлі».
Віледж з’ясував, що саме змінилося всередині, як це погодили з містом і що означатиме новий формат для відвідувачів та продавців. Редакція також відвідала ринок у перший день роботи й підготувала фоторепортаж.
Це інспекторка, яка виписує штрафи за неправильне паркування
За порушення правил паркування кияни можуть сплатити вдвічі більше, ніж за саме паркування. Але це статистика одного дня. За 2024 рік кількість надходжень від штрафів зросла втричі (до 10,6 мільйона), а за паркування – удесятеро (до 8,3 мільйона на місяць), як порівнювати з 2021 року, повідомляв заступник директора Департаменту територіального контролю й начальника управління (інспекції) з паркування Сергій Дубенко. Лише за січень 2025 року інспектори з паркування виписали таку саму кількість постанов про штрафи, як за все перше півріччя 2021 року (42 000 постанов). Кошти за паркування йдуть у міський бюджет, а штрафи – у державний.
Які повноваження мають інспектори з паркування, чому безплатне паркування для військових не так просто реалізувати й хто відповідальний за паркування на газонах і місцях для людей з інвалідністю, Віледж з’ясував під час прогулянки разом із в.о. заступника начальника управління інспекції й інспекторкою з паркування.
Це перша машиністка київського метро
Катерина – перша машиністка Київського метрополітену. Вона завершила навчання, успішно склала теоретичні та практичні іспити й із 16 червня вийшла на свою першу самостійну зміну.
Розповідаємо, як дівчина прийшла в професію, долала упередження та чому вважає свою роботу покликанням.
Актуальні комунальні питання
Ми попросили прибрати покинуте авто – і його прибрали. Але так і не знайшли відповідальних
Скільки покинутих автівок у Києві? На це запитання нам не змогли дати відповідь ні департамент територіального контролю міста, ні департамент патрульної поліції. «Їдеш по Солом’янському району, і таке враження, що це постапокаліптичне місто в кіно», – каже депутатка Ксенія Семенова. Навпроти її приймальні регулярно підпалюють одну й ту саму занедбану автівку.
Семенова – авторка проєкту рішення, яке мало б врегулювати проблему безхазяйних автомобілів. З листопада 2023 року, часу подання пропозиції, рішення так і не ухвалили. Редакція Віледжа провела експеримент і спробувала прибрати автівку на Подолі. Експеримент вдався, але хто відповідає за покинуті автівки в Києві, ми так і не зрозуміли.
Уже за кілька місяців після нашого тексту Рада оборони Києва ухвалила алгоритм переміщення пошкоджених або забутих автівок. Для них організували безоплатні майданчики для зберігання та створили умови, за яких власники завжди можуть звернутися та забрати своє майно. За пів року з вулиць Києва прибрали майже 1700 покинутих або пошкоджених авто.
Чи потрібен парк на кожній зеленій зоні й що робити з газонами. Пояснює ландшафтна архітекторка
Київ робить парки на островах, віддає природні ділянки під будівництво й прикрашає місто однорічними квітами замість того, щоб розробляти та впроваджувати стратегію адаптації до змін клімату.
Як зберігати стихійну природу в містах, для чого створювати зелені коридори й що робити з газонами, розповідає ландшафтна архітекторка.
МАФів стане вчетверо менше? Що кажуть підприємці, які вже виграли аукціони на оренду місць
Норми розміщення МАФів у Києві оновили ще в червні 2024 року: їхня кількість має зменшитися в чотири або п’ять разів (із десяти до двох із половиною тисяч), зокрема біля станцій метро, основних магістралей, фасадів і зелених зон. Тепер кіоски матимуть уніфікований дизайн. Перші аукціони на оренду місць для МАФів (або, як їх називають «Київ. Прозоро», кіосків і павільйонів) запустили в Печерському районі наприкінці лютого.
Підприємці тепер мають укласти договір із комунальним підприємством «Київ. Прозоро», узявши участь в аукціоні на «Prozorro.Продажі». Як працюють ці аукціони, запитали в підприємців і директора «Київ. Прозоро». Якщо коротко, підприємці діалогом із містом поки що задоволені, але зазначають – місць для оренди могло би бути більше. Натомість директор каже: зараз десять локацій можуть давати місту ту саму суму, як сто локацій ще кілька років тому, а в деяких місцях замість МАФів можна ставити вендингові автомати, які займають менше місця й потребують менших витрат від підприємців.
Що по доступності міста
Київ запустив мапу доступності. Поки вона не дуже корисна, але це можна змінити
У міському застосунку «Київ Цифровий» запустили мапу доступності, на яку нанесли інформацію про безбарʼєрні локації в місті – театри, школи, аптеки, житлові будинки, парки.
«Тепер зручніше знаходити заклади з пандусами й тактильними покажчиками, щоб завчасно планувати маршрути», – зазначають у застосунку. Хоч мапа й постійно оновлюється і на неї нанесли понад 1500 локацій, сервіс має мало користі. Далеко не всі доступні локації там відзначені, а інформація про більшість із них – неповна чи неточна й насправді не допоможе маломобільним категоріям людей у плануванні маршрутів містом.
Усі пішохідні переходи в Києві стануть доступними аж за 50 років? Чому «зебри» роблять так повільно
У Києві близько 260 підземних і надземних пішохідних переходів. У 2022 році Київрада постановила, що їх потрібно продублювати наземними. Але поки цей процес просувається надто повільно. Якщо так буде й далі, місту може знадобитися понад 50 років, щоби зробити всі перехрестя безбарʼєрними. Чому так? І що там із переходом на «Університеті»? Запитали в «Пасажирів Києва» та в Департаменту транспорту КМДА.
До речі, про перехід на «Університеті». На початку листопада активісти самостійно намалювали наземний перехід біля метро «Університет». Роль білих смуг, як на класичній «зебрі», виконують надписи «Де наш перехід?». Але за кілька днів цей перехід замалювали. Трохи пізніше, після протестів, вирішили, що наземний перехід будуть тестувати, але лише за згодою Нацполіції. Як це вплине на рух для автомобілістів і пішоходів, читайте тут.
«П'ять листів і півтора року». Як я домігся пандуса у своєму будинку
Юрист Артем Прощенко живе на третьому поверсі багатоповерхівки в Дарницькому районі й пересувається на кріслі колісному. Щодня йому доводилося долати 12 сходинок зі старими радянськими рейками. «Це як сходження на Еверест», – каже чоловік.
З листуванням із районною адміністрацією, підключенням громадських організацій, п’яним інженером із ЖЕКу, бабусями, які боронили клумби, й аварійною бригадою, що під час монтажу «зірвалася» на терміновий виклик. Це історія про те, як Артем все ж домігся встановлення пандуса за кошт держави.
Не повністю пішохідний, але й не для авто. Чому Archimatika починає дискусію про Ярославів Вал
Просто перекрити вулицю для автівок – ще не значить зробити її пішохідною (як видно з прикладу Бессарабського проїзду). Альтернативну концепцію «Ярославового Валу без бар’єрів», яка «балансує інтереси й нікого не дискримінує», запропонували в архітектурному бюро Archimatika, розмістивши на вулиці сітілайти з візуалізаціями оновленого Ярвалу.
Там підкреслюють, що їхня візія – це не проєктна пропозиція, тобто проєкт не планують втілювати просто зараз, без залучення мешканців і фахівців-транспортників. Це радше привід подумати та подискутувати не лише для урбаністів, але й для містян.
У архітектурному бюро розглядають концепцію shared space, за якою всі учасники руху мають пересуватися в одному просторі на рівних умовах, без світлофорів чи бордюрів. Це має збалансувати інтереси пішоходів, велосипедистів і водіїв авто.
Запитали, яким може бути Ярославів Вал у форматі shared space і чому в архітектурному бюро обрали саме такий формат діалог із містом, яке кілька років тому провалило спробу зробити вулицю бодай частково пішохідною.
Як доїхати на роботу велосипедом, якщо в Києві немає цілісної веломережі
Журналісти Віледжа не насмілилися проводити експеримент і їхати на роботу велосипедом, тож знайшли героїнь із соцмереж. Також ми запитали U-Cycle про найбільш проблемні місця в Києві, чи можливо об’єднати Київ єдиною веломережею вже найближчим часом і що не так із перехоплювальними паркінгами в місті, які мали б полегшити життя велосипедистам.